Документальні свідчення про депортацію німців із території Станіславської області України (1946)

Галів М.Д., Огар А.О. 

 

DOI: doi.org/10.21272/shaj.2020.i35.p.31

 

Анотація. У статті публікуються та аналізуються документи радянських спецорганів щодо депортації групи німців зі Станіславської області (жовтень – грудень 1946 р.). Вісім документів, які публікуються в цій статті, демонструють обставини виселення значної групи німців з терен Станіславської області Української РСР наприкінці 1946 р. Зазначені документи зберігаються в Галузевому державному архіві Служби безпеки України. Вони становлять собою офіційне листування між керівниками установ Міністерства внутрішніх справ (МВС) різного рівня. Перший з цих документів є повідомленням одного з керівних працівників Управління МВС у Станіславській області Гриценка щодо справи про обліку німців Станіславської області, які підлягають переселенню (документ датується 26 жовтня 1946 р.). У ньому повідомлялося, що на території Долинського району Станіславської області проживає 38 сімей німців (34 чоловіки, 51 жінок, 70 дітей віком до 16 років) – загалом 155 осіб. Вони, начебто, ще в 1944 р. утікали разом з німецькою армією, але були перехоплені частинами Червоної Армії і скеровані додому. Радянські власті планували відправити їх на спецпоселення до Актюбінської області Росії, проте тимчасово використовували цю групу німців для будівництва залізничної станції.

Особливо важливим є документ № 3 – з Москви до Києва 14 листопада 1946 р. надіслали телеграму, в якій містилося розпорядження направити згадані сім’ї німців зі Станіславської області України на спецпоселення до Марійської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки в Росії. Їх слід було передати в розпорядження Суслонгерського лісопромислового господарства, який був структурною частиною тресту “Марібумліс”. Особисте господарство та худобу дозволялося продати. Працівників МВС УРСР зобов’язували знайти потрібну кількість вагонів для виселення німців.

Інші документи розкривають організаційні обставини депортації німецьких сімей. Зрештою, як свідчить повідомлення заступнику начальника Управління по боротьбі з бандитизмом МВС у Станіславській області Л. Пастельняку (документ № 8), ешелон із німцями було відправлено зі станції м.Долина 29 грудня 1946 р. На жаль, нам невідомі обставини транспортування групи німців до залізничної станції Суслонгер, як і обставини їх перебування на спецпоселені та подальша доля після ліквідації системи спецпоселень у 1950-х рр.

Отже, публіковані документи розкривають деякі обставини депортації півтори сотні осіб німецької національності з території Долинського району Станіславської області до Росії наприкінці 1946 р. Безумовно, проведену радянськими репресивними органами операцію слід назвати депортацією, тобто “примусовим виселенням з місця постійного проживання особи, групи осіб чи народу”. Документи публікуються мовою оригіналу (російською) з дотриманням необхідних археографічних вимог.

 

Ключові слова: депортація, німці, Станіславська область, Марійська АРСР.

 

ЗАВАНТАЖИТИ