Архіви і політика в Україні ХХ–ХХІ ст.

Ігнатуша О.М. 

DOI: doi.org/10.21272/shaj.2020.i34.p.5

Анотація. Проаналізовано зв’язки між політикою держави та станом архівної справи в Україні протягом ХХ – початку ХХІ ст. Охарактеризовано зміст і форми діяльності архівів. Базуючись на законодавчих актах, показано етапи еволюції архівних інституцій України. Висвітлено негативні впливи радянської політичної системи на структуру і мережу архівних органів, якісний склад працівників, тенденційність формування документального масиву. На прикладі долі українських архівістів проілюстровано деформації архівної галузі. Показано існування окремої вертикалі партійних архівів всупереч ідеї єдиного архівного фонду. Відзначено трагічну роль для галузі керівництва з боку Народного комісаріату внутрішніх справ-Міністерства внутрішніх справ (1938–1961 рр.). Розкрито зміст політичних замовлень влади, присутність російського ідеологічного чинника у публікаціях українських архівістів. Наголошено на значенні архівних періодичних фахових видань та інформаційних технологій. Розкрито зміни в архівному будівництві після здобуття Україною державного суверенітету: оновлення правових засад і філософії національного архівного будівництва. Оцінено значення створення і роботи Українського науково-дослідного інституту архівної справи та документознавства. Окреслено сучасні суперечності, зауважено релікти і рецидиви старої політичної системи у практиці архівного будівництва. Констатується інформаційний прорив, забезпечений відкриттям для дослідників Галузевого державного архіву Служби безпеки України, дозволом з 2019 р. безперешкодного копіювання архівних документів, що сприяє поглибленню наукових досліджень і відновленню історичної пам’яті. Робиться висновок про інтегральний зв’язок між функціонуванням архівної системи та державно-політичними і суспільними трансформаціям в Україні ХХ–ХХІ ст.

 

Ключові слова: архіви, історичні джерела, політика, радянська держава, влада, ідеологія, комуністична партія, Національний архівний фонд.

ЗАВАНТАЖИТИ