ЖИТЛО ЯК ОСНОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНЦІВ
ГЕРАСЬКО М.О.
[restabs text=”More” tabcolor=”#dd9933″ tabheadcolor=”#1e73be”]
[restab title=”РЕЗЮМЕ” active=”active”]
На прикладі містечок Батурина, Глухова, Борзни та Кролевця у статті
розглядається інтер’єр жител населення Чернігово-Сіверщини (друга половина ХVІІІ –
середина ХІХ ст.). На основі значного описового матеріалу, стосовно звичаїв і побуту
українців, який накопичився в середині і особливо в другій половині ХІХ ст. можна
зробити науково-вивірені узагальнення з приводу порівняльної характеристики
українців і росіян. Дослідженням цієї теми займалися М. Маркевич, І. Срезнєвський,
П. Куліш та ін. Значний внесок до вивчення даної проблематики належить історику
М. Костомарову, який виокремив український культурний і традиційно-буттєвий
комплекс із загальноросійського, що утрадиційнилось як спільне за понад сторіччя
співжиття в рамках однієї імперії.
Також у даній статті характеризується поділ оселі на умовні частини та
визначаються основні сакральні центри хати. Автор наголошує на глибокому
символічному обрядово-ритуальному значенні, яке українці надавали всім предметам
хатнього інтер’єру та наголошує на ліричній прив’язаності їх до місця свого проживання.[/restab]
[restab title=”ПРО АВТОРА“]
ГЕРАСЬКО М.О. – Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, кандидат історичних наук (Україна).[/restab]
[restab title=”ПОВНИЙ ТЕКСТ“]ЗАВАНТАЖИТИ.[/restab][/restabs]