Політичні репресії проти протестантських деномінацій у радянській Україні (1920-1930-ті роки): історіографічний аспект

ДОВБНЯ О.А.

[restabs text=”More” tabcolor=”#dd9933″ tabheadcolor=”#1e73be”]
[restab title=”РЕЗЮМЕ” active=”active”]

У статті проаналізована новітня вітчизняна історіографія репресивної політики компартійно-радянського режиму щодо вірних, пресвітерів та проповідників протестантських громад України у міжвоєнні роки. Зокрема, автором розглянуті проблематика досліджень, погляди вітчизняних науковців на причини, форми, методи, етапи, наслідки, регіональну специфіку політичних репресій проти протестантів Радянської України в окреслений період, а також визначені перспективи подальшого опрацювання проблеми. У статті, спираючись на науковий доробок вітчизняних істориків, присвячений зазначеній проблемі, показан о, що політичн і репресії проти протестантських деномінацій в Україні розпочалися наприкінці 1920-х років, були детерміновані двома чинниками – утвердженням тоталітарного режиму та сталінською модернізацією, а найпотужніша за наслідками серія гонінь відбулася у період “великого терору”. Їх результатом стала ліквідація керівних структур, припинення легальної діяльності й поява нелегальних протестантських громад

  [/restab]

[restab title=”КЛЮЧОВІ СЛОВА“]

сучасна українська історіографія, компартійно-радянський режим, державний атеїзм, протестантська громада, Свідки Єгови, євангельські християни-баптисти, адвентисти сьомого дня, п’ятидесятники, п’ятидесятники-сіоністи, лютерани.[/restab]

[restab title=”ПОВНИЙ ТЕКСТ“]ЗАВАНТАЖИТИ.[/restab][/restabs]