ЖИТЛО ЯК ОСНОВА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНЦІВ

ГЕРАСЬКО М.О.

  • На прикладі містечок Батурина, Глухова, Борзни та Кролевця у статті
    розглядається інтер’єр жител населення Чернігово-Сіверщини (друга половина ХVІІІ –
    середина ХІХ ст.). На основі значного описового матеріалу, стосовно звичаїв і побуту
    українців, який накопичився в середині і особливо в другій половині ХІХ ст. можна
    зробити науково-вивірені узагальнення з приводу порівняльної характеристики
    українців і росіян. Дослідженням цієї теми займалися М. Маркевич, І. Срезнєвський,
    П. Куліш та ін. Значний внесок до вивчення даної проблематики належить історику
    М. Костомарову, який виокремив український культурний і традиційно-буттєвий
    комплекс із загальноросійського, що утрадиційнилось як спільне за понад сторіччя
    співжиття в рамках однієї імперії.
    Також у даній статті характеризується поділ оселі на умовні частини та
    визначаються основні сакральні центри хати. Автор наголошує на глибокому
    символічному обрядово-ритуальному значенні, яке українці надавали всім предметам
    хатнього інтер’єру та наголошує на ліричній прив’язаності їх до місця свого проживання.

  • ГЕРАСЬКО М.О.  – Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, кандидат історичних наук (Україна).

  • ЗАВАНТАЖИТИ.