Правила оформлення
ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ МАТЕРІАЛІВ
1. До друку приймаються статті, рецензії, інформація про наукові події, підготовлені відповідно до вимог постанови президії ВАК України від 15.01.2003 року №7-05/1 (Бюлетень ВАК України. – 2003. – №1).
2. Матеріали подаються в електронному вигляді. Текст повинен бути підготовленим у текстовому редакторі Word у форматі doc, docх або rtf.
3. До тексту додаються:
а) резюме українською, російською мовами (кожне 2000 знаків), які повинні містити у тому числі прізвище та ініціали автора, назву статті та ключові слова цими мовами;
б) розширене резюме англійською мовою (2500-3000 знаків, включаючи прізвище та ініціали автора і ключові слова). УВАГА: не приймаються резюме, переклад яких здійснено за допомогою інтернету, наприклад, онлайн-перекладач Google;
в) ілюстрації приймаються тільки графічні, подані в електронному варіанті окремим файлом із зазначенням місця у тексті, куди їх слід ставити;
г) стаття повинна мати шифр УДК.
4. Відомості про автора (авторів) подаються окремим файлом. Вони повинні містити прізвище, ім’я та по-батькові автора повністю; науковий ступінь та вчене звання; посаду та місце роботи (навчання); контактну інформацію (повна поштова адреса, телефон та e-mail). Відомості про автора повинні бути продубльовані англійською мовою.
5. Матеріали, виконані з порушенням цих правил, не розглядаються і не повертаються авторам.
Приклади оформлення бібліографічних посилань
Список використаної літератури завершує статтю і публікується під заголовком «Література». Список літератури вказується в алфавітному порядку. Він повинен містити лише цитовані у статті роботи. Посилання на літературу слід подавати за допомогою не номерних, а дужкових посилань – шляхом вказування прізвища автора та року роботи у дужках, відділяючи номер сторінки двокрапкою (Дегтярьов, 2014: 12). Якщо подається посилання на збірник статей, замість прізвища автора можна вказувати або прізвище відповідального редактора (або укладача) збірника, або одне чи два слова з назви збірника. Якщо подається посилання на матеріал, автор чи укладач якого не відомий (газетна замітка й т.п.), також вказується одне чи два слова з початку заголовка матеріалу (Листи й телеграми, 2009). Назви, зручні для скорочення, можуть скорочуватися, наприклад, «Акты кавказской археографической комиссии» – АКАК (АКАК, 1881: 55-56). При посиланні на статті або книги, написані спільно двома авторами, вказуються обидва автори (Волосник, Онацкий, 2016: 36). При посиланні на статті чи книги, написані спільно трьома або більше авторами, слід вказувати прізвище першого автора и писати «та ін.» (Іванов та ін., 2009); на зарубіжні видання – «et al.» (Smith et al., 2001). При посиланнях на роботи одного й того ж автора, опубліковані в одному й тому самому році, слід розрізняти роботи, додаючи латинськілітери a, b, c до року видання (Петров, 2006a), (Петров, 2006b). Архівні джерела у тексті розкриваються повністю: (НАГ. Ф. 12. Оп. 31. Д. 1154. Л. 89).
Зразки оформлення
Для монографій: Дегтярьов, 2014 – Дегтярьов С.І. Цивільне чиновництво України у кінці ХVIII – першій половині ХІХ ст.: монографія. Суми, 2014. 472 с.
Для статей: Волосник, Онацкий, 2016 – Волосник Ю.П., Онацкий М.Ю. (если авторов больше трех, то после трех фамилий пишут «и др.») Процесс привлечения и условия деятельности иностранного капитала в экономике Украины в 1920-е годы // Сумський історико-архівний журнал. 2016. № ХХVII. С. 29-44.
Для архівних джерел: НАГ – Національний архів Грузії.
Транслітерація. Автоматизувати процес транслітерації можна, скориставшись програмним забезпеченням, доступним за адресою http://translit.ru (у списку «Варианты» слід обрати BSI) для російськомовних джерел та http://translit.kh.ua/ для україномовних. Після автоматичного транслітерування необхідно вручну перевірити правильність отриманого результату і внести необхідні корективи. Транслітеровані посилання повинні містити тільки значущі для аналітичної обробки елементи (П.І.Б. авторів, назву першоджерела, вихідні дані). У списку літератури назви робіт на мовах, де використовуються нелатинізовані алфавіти, повинні бути перекладені англійською та поміщені у квадратних дужках; назви джерел повинні бути транслітеровані, у кінці слід вказати мову оригіналу у квадратних дужках. Увипадку цитування книги назва видавництва (якщо це назва установ) повинно бути перекладено англійською мовою, в усіх інших випадках – транслітеровано, місце видання – перекладено.
Приклад транслітерації:
Суляк, 2012 – Суляк С.Г. Этнодемографические процессы в Бессарабии в XIX – начале XX в. // Русин. Международный исторический журнал. 2012. № 1 (27). С. 6-26.
Sulyak, 2012 – Sulyak S.G. Etnodemograficheskie protsessy v Bessarabii v XIX – nachale XX v. [Ethno-Demographic processes in Bessarabia in the XIX – beginning of the XX ages]. Rusin. International historical magazine, 2012, Nr 1 (27), pp. 6-26 [in Russian].