ISSN 2413-8762
ISSN 2227-183X
У журналі застосовується система подвійного анонімного рецензування (double blind peer review) всіх матеріалів, що надходять до редакції, з метою їх експертної оцінки. При цьому і рецензент, і автор – анонімні та не знають імені один одного.
Всі тексти, що надійшли до редакції, без зазначення прізвища автора, відправляються незалежним анонімним рецензентам, до друку за рішенням редколегії допускаються тільки ті, що отримали один, а при необхідності, два позитивних відгуки. До рецензування залучаються провідні вчені України, а також зарубіжні фахівці, які мають праці у галузі археології, історії, історії міжнародних відносин, зокрема, мають протягом останніх 5 років публікації з тематики рецензованої статті. Рецензії зберігаються у редакції журналу протягом 3 років.
Редакція журналу «Сумський історико-архівний журнал» направляє авторам представлених матеріалів резюме рецензій, що надійшли від учених, або мотивовану відмову.
УВАГА! У разі, якщо обидві рецензії є негативними, автор отримує відмову у публікації, без оприлюднення йому змісту рецензій, що пов'язано з правничими питаннями. Подаючи рукопис на розгляд журналу, автори погоджуються із цим положенням.
Етика рецензентів
Рецензенти повинні забезпечити, щоб:
Експерти-рецензенти повинні надавати допомогу редакції у прийнятті нею правильного рішення щодо статті, а також можуть своїми рекомендаціями допомогти автору поліпшити його статтю. Запрошений рецензент, у разі неможливості розглянути запропоновану статтю протягом необхідного часу, повинен повідомити про це редакцію журналу та припинити свою участь у процесі рецензування.
Рукописи, отримані рецензентом, повинні розглядатися як конфіденційні документи. Вони не повинні демонструватися третім особам або обговорюватися з ким-небудь, якщо на це не давалося згоди редакції журналу.
Оцінка рукопису повинна проводитися максимально об’єктивно. Всі критичні зауваження повинні бути обмежені науковими дебатами та не можуть бути образливими. Рецензент повинен висловити свою точку зору в ясній формі, ґрунтуючись на об’єктивних даних. У разі необхідності, рецензент може запропонувати поправки до окремих аспектів публікації, або вказати відповідні джерела або бібліографію, що мають відношення до рецензованої статті.
Обов’язком рецензента є повідомлення редакції журналу про будь-які найменші ознаки відкритого плагіату, який може бути підтверджений рецензентом.
Інформація або ідеї, отримані у ході рецензування, повинні бути суворо конфіденційними та не можуть бути використані в особистих цілях.
У будь-якому випадку, якщо рецензент якимось чином знаходиться у позиції, яка може викликати конфлікт інтересів, що виникає через зв’язок з установами чи організаціями (політичними, науковими, редакційними і т.д.), які відносяться до предмету рукопису, то їх обов’язком є повідомити про це редакцію, яка відправить статтю іншому експерту у цій предметній галузі.