Процес рецензування

Рецензування покликане надати автору(-ам) об'єктивну консультацію/рекомендації від рецензента-експерта у відповідній галузі з метою покращення рукопису і представлення висновків та рекомендацій щодо його друку.

Матеріали, подані до розгляду редакції, проходять обов'язкову перевірку на відсутність ознак академічного плагіату за допомогою програми StrikePlagiarism та процедуру незалежного подвійного сліпого рецензування.

Процес рецензування триває в середньому 4 тижні.

Перед тим, як відправити рукопис рецензентові, його спочатку розглядають редактори на предмет відповідності тематиці і вимогам журналу. Рукописи, що відхилені на цьому етапі, не відповідають тематиці, недостатньо оригінальні, мають серйозні наукові вади, стилістичні помилки тощо. Ті, що відповідають мінімальним критеріям, передаються на перевірку принаймні двом рецензентам, які працюють у відповідній галузі.  До рецензування залучаються провідні вчені України, а також зарубіжні фахівці, які мають праці у галузі археології, історії, історії міжнародних відносин, зокрема, мають протягом останніх 5 років публікації з тематики рецензованої статті. 

Рукопис проходить подвійне сліпе рецензування: ні автори, ні рецензенти не знають один одного. 

Рецензенти надсилають головному редакторові вмотивовані висновки щодо прорецензованих наукових робіт з відповідними рекомендаціями прийняти, прийняти умовно (відправити на доопрацювання) або відхилити статтю. Якщо висновки рецензентів різняться, головний редактор може призначити додаткового рецензента. Рецензії зберігаються у редакції журналу протягом 3 років. Остаточне рішення щодо публікації рукопису ухвалює головний редактор.

Редакція журналу «Сумський історико-архівний журнал» направляє авторам представлених матеріалів резюме рецензій, що надійшли від учених, або мотивовану відмову.

 УВАГА! У разі, якщо обидві рецензії є негативними, автор отримує відмову у публікації без оприлюднення повного змісту рецензій, що пов'язано з правничими питаннями. Подаючи рукопис на розгляд журналу, автори погоджуються із цим положенням.

Етика рецензентів

Рецензенти повинні забезпечити, щоб:

• рецензія повинна бути написана професійно, об’єктивно та протягом терміну, призначеного для підготовки рецензії;
• гарантувалася конфіденційність;
• повинні повідомляти про будь-які поточні або потенційні конфлікти інтересів;
• огляд повинен відповідати загальноприйнятим науковим стандартам;
• редактори повинні бути проінформовані у разі, якщо автор статті підозрюється у порушенні наукової етики.

Експерти-рецензенти повинні надавати допомогу редакції у прийнятті нею правильного рішення щодо статті, а також можуть своїми рекомендаціями допомогти автору поліпшити його статтю. Запрошений рецензент, у разі неможливості розглянути запропоновану статтю протягом необхідного часу, повинен повідомити про це редакцію журналу та припинити свою участь у процесі рецензування.

Рукописи, отримані рецензентом, повинні розглядатися як конфіденційні документи. Вони не повинні демонструватися третім особам або обговорюватися з ким-небудь, якщо на це не давалося згоди редакції журналу.

Оцінка рукопису повинна проводитися максимально об’єктивно. Всі критичні зауваження повинні бути обмежені науковими дебатами та не можуть бути образливими. Рецензент повинен викласти свій висновок зрозуміло, ґрунтуючись на об’єктивних даних. У разі необхідності, рецензент може рекомендувати внести зміни до окремих аспектів публікації або вказати відповідні джерела/бібліографію, що мають відношення до рецензованої статті.

Обов’язком рецензента є повідомлення редакції журналу про будь-які найменші ознаки відкритого плагіату, який може бути підтверджений рецензентом.

Інформація або ідеї, отримані у ході рецензування, повинні бути суворо конфіденційними та не можуть бути використані в особистих цілях.

Якщо рецензент якимось чином знаходиться у позиції, яка може викликати конфлікт інтересів (політичний, науковий, редакційний, особистий тощо), вони мають повідомити про це редакцію, яка відправить статтю іншому експерту у цій предметній галузі.