Документ, архів, пам’ять у контексті літературної спадщини Джорджа Орвелла
DOI:
https://doi.org/10.21272/shaj.2019.i33.p.5Ключові слова:
документ, архів, пам’ять, колективна пам’ять, індивідуальна пам’ять, спогад, держава, суспільство, Джордж Орвелл, 1984Анотація
Стаття присвячена актуальній темі сучасної архівної науки – збереженні документальної спадщини людства через інформаційні “накопичувальні” системи, зокрема документи та архіви. Особливу увагу акцентовано на ролі держави, особи й суспільства для конституювання пам’яті. Зауважено на існуванні двох видів пам’яті: індивідуальній і колективній, тобто культурі. Пам’ять, документ, архів – поняття й категорії полісемантичні. Інтегральне, широке значення належить культурі (колективній пам’яті), що розглядається як взаємодія сучасного з минулим у багатоманітних соціально-культурних проявах. Колективна пам’ять, як і індивідуальна, має власні ознаки ідентифікації, якими виступають сліди минулого. Пам’ять про них підтримується завдяки різним формам соціального існування (книга, документ, музейний експонат, антикварна річ тощо) та інституційним культурним системам (музей, архів, бібліотека тощо). Метадискурсом розвідки став роман-утопія Джорджа Орвелла “1984”, який розкриває шлях невільної людини зі спотвореним світоглядом до спроби захистити простір спогаду в ім’я пам’яті про минуле та збереженні його самого. Найважливішою умовою адекватної експертизи суспільної значущості документів із метою їх постійного зберігання є визначення міри документування реальності соціальних відносин, а також ступеню репрезентації та можливої реконструкції, крім суспільної пам’яті, сфокусованій у житті окремої людини, ще й пам’яті емоційної. Авторський наратив у вигляді щоденників, мемуарів, листів дозволяє розкрити індивідуальні враження про час, кожну конкретну епоху в історії людства. Повсякдення формує ставлення до документальної спадщини на побутовому рівні, а сфера професійної діяльності – усвідомлення відповідальності за творення історії в майбутньому на підставі збережених даних у державному, глобальному масштабі. Вказано також на вплив форми правління, рівня розвитку громадянського суспільства, міри свободи й волевиявлення кожного громадянина на формування світової пам’яті.
Посилання
Andersen, 2017 – Andersen H. C. Snihova koroleva [The Snow Queen]. Kyiv, 2017. 30 s. [in Ukrainian].
Assmann, 2012 – Assmann А. Prostory spohadu. Formy ta transformatsii kulturnoi pamiati [Spaces of memory. Forms and transformations of cultural memory]. Kyiv, 2012. 440 s. [in Ukrainian].
Bezdrabko, 2016 – Bezdrabko V. Dokument i arkhiv u vymiri teorii pamiati Aliaidy Assman [Document and archive in Alyda Assman’s Theory of Memory] // Terminolohiia dokumentoznavstva ta sumizhnykh haluzei znan. Vyp. 9. Kyiv, 2016. S. 97–99. [in Ukrainian].
Eko, Karier, 2015 – Eko U., Karier J.-К. Ne spodivaitesia pozbutysia knyzhok [Don’t expect to get rid of books]. Lviv, 2015. 256 s. [in Ukrainian].
Orvell, 2019 – Orvell Dzh. 1984 [1984]. Kyiv, 2019. 320 s. [in Ukrainian].
Booms, 1972 – Booms H. Gesellschaftsordnung und Ueberlieferungsbildung: Zur Problematik archivarischer Qvellenbewertung // Archivalische Zeitschrift. 1972. № 68. S. 3–40. [in German].
Booms, 1987 – Booms H. Society and the Formation of a Documentary Heritage: Issues in the Appraisal of Archival Sources // Archivaria. 1987. Vol. 24. Р. 69–107. [in English].
Zechel, 1965 – Zechel A. Probleme einer Wissenschaftstheorie der Archivistik mit besonderer Beruecksichtigung des Archivwesens der Wirtschaft // Tradition: Zeitschrift fuer Firmengeschichte und Unternehmerbiographie. 1965. Vol. 10, Issue 5/6. S. 298–320. [in German].
ISSN 
ISSN 
