Геополітичні передумови Кримської війни (1853-1856 рр.) і таємні російсько-іранські переговори
DOI:
https://doi.org/10.21272/shaj.2019.i32.p.27Ключові слова:
Кримська війна 1853-1856 рр., статус Чорного моря, Босфорська і Дарданельська протоки, Паризький мирний договір 1856 р., російсько-іранські таємні переговори 1853-1854 рр., іранська конвенція про нейтралітет 1854 р.Анотація
Протягом столітнього періоду від кінця наполеонівських війн й до початку Першої світової війни Кримська війна (1853-1856 рр.) виявилася найбільш кровопролитною в історії людства. Як в англійській (по історичній традиції), так і в радянській історіографії (з ідеологічних міркувань) закріпилася думка про виключну вину Миколи I за початок Кримської війни. Але, як показав аналіз передвоєнної політичної ситуації в Європі, зіткнення геополітичних, імперських інтересів конфронтуючих тоді сторін як у самій Європі, так і на Близькому Сході, підштовхнуло провідні країни континенту – Англію, Францію, Австрію, – а також Туреччину до війни з Росією. Відповідно, у розв’язуванні війни були у більшому чи меншому ступені винні лідери цих країн. Сформований не на користь Росії розклад сил перед початком війни з Туреччиною призвів імператорський двір до думки про необхідність укладання військового союзу з Іраном. Створення такого союзу допомогло б Росії запобігти створенню турецько-іранського військового блоку, дії якого були б спрямовані на Кавказ. Побоюючись подібного результату, Росія розпочала влітку 1853 р. інтенсивні таємні дипломатичні переговори з Каджарським Іраном з метою укладання з цією країною військового союзу. Тривалі переговори завершилися у вересні 1854 р. підписанням у Тегерані, невідомої для широкого кола дослідників, конвенції про нейтралітет Ірану у Кримській війні. У тих умовах, коли Росія протистояла об’єднаній європейській коаліції, а на Кавказькому фронті російській армії довелося воювати на двох флангах: проти турків на російсько-турецькому кордоні і з Шамілем – на Кавказі, нейтралітет Ірану можна вважати успіхом російської дипломатії.
Посилання
Pushkarev, 1956 – Pushkarev S.G. Rossiya v XIX veke (1801-1914) [Russia in the XIX century (1801-1914)]. N’yu-Jork, 1956. [in Russian].
Sbornik dogovorov Rossii, 1952 – Sbornik dogovorov Rossii s drugimi gosudarstvami. 1856-1917 [Collection of treaties of Russia with other states. 1856-1917]. Pod redakciej E.A. Adamova. Moskva, 1952. [in Russian].
Tarle, 1950 – Tarle E.V. Krymskaya vojna [Crimean War]. Vtoroe izdanie. T.I, Moskva-Leningrad, 1950. [in Russian].
CGIAG – Central’nyj gosudarstvennyj istoricheskij arhiv Gruzii [Central State Historical Archive of Georgia]. [in Russian].
Badem, 2010 – Badem Candan. The Ottoman Crimean War (1853-1856). Heiden-Boston, 2010. [in English].
Baumgart, 1999 – Baumgart Winfried. The Crimean War 1853-1856. London-Sydney-Auckland, 1999. [in English].
Hamley, 1971 – Hamley Edward. The War in the Crimea. Third edition. Westport, Connecticut, 1971. [in English].
Jelavich, 1964 – Jelavich Barbara. A Century of Russian Foreign Policy. 1814-1914. Philadelphia and New York, 1964. [in English].
Kornilov, 1970 – Kornilov Alexander. Modern Russian History. From the Age of Catherine the Great to the End of the Nineteenth Century. New York, 1970. [in English].
Lincoln, 1978 – Lincoln W.Bruce. Nicolas I Emperor and Autocrat of All The Russians. Bloomington and London, 1978. [in English].
Ponting, 2004 – Ponting Clive. The Crimean War. London, 2004. [in English].
Royle, 2004 – Royle Trevor. Crimea. The Great Crimean War 1854-1856. New York, 2004. [in English].
Shotwell, 1922 – Shotwell James. A Short History of the Question of Constantinople and the Straits. International Conciliation. No.180. 1922. Рр.463-527. [in English].
Vulliamy, 1939 – Vulliamy C.E. Crimea. The Campaign of 1854-1856. With an Outline of Politics and a Study of the Royal Quartet. London, 1939. [in English].
Warner, 1972 – Warner Philip. The Crimean War. A Reappraisal. New York, 1972. [in English].
Wood, 1895 – Wood Evelyn. The Crimea in 1854, and 1894. London, 1895. [in English].
ISSN 
ISSN 
