Українські літописи, щоденники-хроніки ХVІІ–ХVІІІ ст. про економіку та грошовий обіг Гетьманщини

Анотація

У статті автори розглядають козацькі літописи і щоденники ХVІІ–ХVІІІ ст. під кутом зору висвітлення питання економіки і грошового обігу Гетьманщини. Джерельна цінність кожного з них не однакова, але їх об’єднує спільна ідея – утворення і зміцнення козацько-гетьманської державності України, утвердження економічної незалежності та боротьба українських гетьманів за збереження автономії в умовах «Руїни» і наступу на права Гетьманщини з боку російських царів у ХVІІІ ст. Досліджено, що у добу польського короля Сигізмунда ІІІ (1587–1632) розширення торговельних відносин призвело до поширення на українських землях золотої та грубої срібної монети – дукатів і талерів з країн Західної Європи. Доведено, що постійні війни, які вела у ХVІІ ст. Річ Посполита з Туреччиною, впливали на поступове зростання вартості талера і дуката. Описуючи у своєму літописі період поширення у Гетьманщині російських порядків за гетьмана Івана Брюховецького (1663–1668), Г. Граб’янка детально характеризує нововведенні грошові та натуральні податки, запроваджені у 60-х роках XVIІ ст. Висвітлено факти про використання у грошовому обігу Гетьманщини золотих та їх курс до російського рубля і західноєвропейських грошей. З’ясовано, що іншою стабільною одиницею на грошовому ринку стає золотий дукат, який в Україні називали «червоним золотом». Доведено, що С. Величко перебільшив темпи витіснення західноєвропейської монети російською з українського ринку після Полтавської битви 1709 року. Згадки першої чверті XVIII ст. у письмових джерелах Лівобережної України про чехи (півторагрошовики) збігаються із свідченням нумізматичного матеріалу щодо найбільшого поширення чехів в обігу Лівобережжя згаданого періоду. Однак і в наступні два-три десятиріччя чехи залишалися однією з популярних монет українського ринку.