Праці братів Н. і Г. Волк-Карачевських як джерело з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України (60-80 роки ХІХ ст.)

Анотація

У статті аналізується творчий спадок членів опозиційної аристократичної фронди північної України – праці братів Н. і Г. Волк-Карачевських, абсолютна більшість яких уперше запроваджується до міжнародного наукового обігу. Автор приходить до висновку про те, що виявлений комплекс праць братів Н. та Г. Волк-Карачевських є унікальним першоджерелом з історії земського ліберального руху на півночі Лівобережної України 1860-1880 років. Головними питаннями робіт Н. Волк-Карачевського стали розвиток народної освіти і поступ сільського господарства. Никодим Никодимович наполягав на першочерговій безоплатній освіті найбіднішої верстви насел ення – селянства, особливо колишніх кріпаків. У галузі аграрного виробництва відомий ліберал відстоював імперативи термінового зрошення земельного фонду Російської імперії, формування цілеспрямованої стратегії земських інститутів щодо покращення економічного становища селянства, впровадження посад земських агрономів і техніків з відповідним службовим статусом і фінансовим утриманням, стратегічний орієнтир на перспективу союзу селянства, ліберального дворянства та демократичної інтелігенції у боротьбі проти режиму російського абсолютизму. Малочисельні публікації Г.Волк-Карачевського були присвячені маловідомим на той час проблемам розвитку сільськогосподарської промисловості. Опозиціонер наполягав на необхідності запозичення прогресивного досвіду країн Західної Європи, наприклад Франції, де була побудована потужна система аграрної освіти: від початкових та вищих закладів освіти до профільних наукових установ. Окремо потрібно відзначити прояв національного ферменту у публіцистиці авторів. Артикульовані натяки на історію державності так званої Малоросії – імперської назви частини українських етнічних земель; їх минулу господарську та виробничу славу; обережні, але прозорі побажання щодо використання панівної мови на території Північної України, яскраво свідчать про те, що етнічний компонент займав не останнє місце у програматиці досліджуваної течії визвольного руху у Російській імперії другої половини ХІХ ст. У цілому, виявлені праці братів Н. і Г. Волк-Карачевських виразно відображають соціальну програму земської ліберальної партії Північного Лівобережжя та ілюструють політико-ідеологічні імперативи опозиційної аристократичної фронди краю.