Перша світова війна, жінки та повсякдення прифронтових міст України

Анотація

Метою статті є аналіз життя прифронтових міст України у часи Першої світової війни. Автори зосереджуються також на вивченні взаємовідносин влади і суспільства, окремих сюжетів жіночих досвідів війни та посиленні суспільної ролі жінки. Додатково аналізуються нові явища повсякденного життя воєнного періоду, зокрема у сфері громадського життя, культури, політики, санітарно-епідеміологічного стану та надання медичної допомоги пораненим солдатам та офіцерам. Новизна роботи полягає у спробі поєднати історію міста в умовах війни та елементів жіночої історії на тлі війни. Дослідження відображає загальну тенденцію до “антропологізації” та “оповсякденювання” історії, як прагнення зробити жінку історичним дієвцем. Висновки. Місто та його мешканці в умовах Першої світової проходили періоди “адаптації” початкового періоду та “звикання” протягом наступних років війни. Вони змушені були реагувати на виклики, що проявлялось у появі нових інституцій  та явищ (благодійні, громадські організації, активізація профспілок; постать “публічного інтелектуала”), адаптації виробництва та перепрофілювання діяльності закладів (обладнання для фронту та боротьби із інфекційними хворобами; перетворення навчальних закладів на шпиталі). Але при цьому, зберігались довоєнні практики, властиві для життя міста поза війною. Перша світова мала помітний вплив на жінок, частина з яких змушена була “примірювати” на себе нові ролі, здобувати новий досвід та засвоювати нові практики, що поступово призводило до зміни становища жінок у суспільстві.